РозцвІт І Крах ІмперІй-1
- Це курсанти тубільної поліції. Мабуть завинили по дрібницях, то їх обробляють, без каліцтв. - пояснив, мружачи Герлок.
Фагіраму було дуже приємно дивитися на коричневі м'язисті тіла, які б'ють батогом хлопчаків. З голих тіл капає кров, ось один із хлопчиків не витримав, скрикнув: отже, тепер його заткнуть до смерті.
- Це дуже добре, люблю, коли завдають болю, особливо людським дітям. Те, що вони схожі на стелзанів, робить процес тортур набагато приємнішим. З яким задоволенням я мучив би свого сина, але він шибеник, втік від мене у віддалений гарнізон, на околиці безкрайньої імперії. - прогарчав наділений абсолютною владою над людством садист.
- Діти вони так не вдячні! Жодної поваги до батьків. - охоче підтвердив, що так само мав негативний досвід Герлок. Тупо втупившись, генерал додав. - Добре, що функції виховання потомства на себе взяла казарма, а архаїчні сімейні цінності залишились у кам'яному віці!
Величезний метелик підлетів до понівеченого хлопчиська, що знепритомнів, сів на спину. Почала кусати. Кругле личко та рельєфна фігура сподобалися губернатору
Фагірам наказав у стелзанів-катів засвітилися голограми на комп-браслетах:
- Запри, і юшки радари!
Громили в масках і плечима, на яких вистачить місця, щоб розвісити білизну великої родини гаркнули:
- Вуха на маківці пан!
- Скільки у нас курсантів тубільної поліції? - хрипким тоном довідався маршал-губернатор.
- Тільки у столиці, п'ятсот тисяч. - Хором відповіли кати.
- Тоді слухайте мій наказ, прогнати їх усіх через лад. Нехай хлопчаки поруть хлопчаків! А я дивитимусь. - Фагірам тицьнув пальців у бік юного, пораненого тіла. - А щодо цього хлопчика, то приведіть його до тями. Він буде підданий спеціальному кібернетичному тортуру. Комп'ютер і мікро-роботи заповнять стражданням кожну клітинку. Я особисто регулюватиму поріг болю.
Хлопчика підняли, вкололи стимулятора, він розплющив очі, труснув коротким їжачком світлого волосся. По-дитячому відчайдушно заволав:
- Пощадіть! Я більше не буду!
- Мовчи, ще додамо, тобою зараз займеться сам губернатор. - Пригрозили, по-звірячому скалячись і блискаючи червоними кокардами кати.
Фагірам був задоволений, погладив своє величезне черево:
- У мене є деякі міркування щодо больового впливу, особливо якщо мікро-роботи будуть терзати аорти, і впливати безпосередньо на нервові закінчення. Хоча з іншого боку немає нічого кращого, ніж бити таку нікчемність як людина власною рукою.
- Я з цим згоден! - Герлок надув щоки, і набув вигляду карикатурної величі. - Якщо хочете, можемо влаштувати велике полювання, із загоном людей.
Рило Фагірама розтяглася в найсильнішому блаженстві:
- Обов'язково зробимо. Решту хлопчиків вріжте ще додатково двісті ударів колючим ланцюгом по босих п'ятах і натякніть, що я хочу почути їхні крики. Для мене стогін і плач найкраща музика.
- Чи буде виконано, а що робити з Хекі? - Герлок простяг руку і напівгола, чорна від засмаги, але при цьому світловолоса служниця подала йому келих свіжозвареного місцевого пива.
- Хекі Вейна понизити у званні та позбавити премії за рік. Я не проти гри у війну, але переплачувати за задоволення я не маю наміру. - Маршал-губернатор зробив паузу, і вже без жодного виразу промовив. - Це сподіваюся єдина погана новина?
- Поки так. Але великі... - Герлок зам'явся і поперхнувся пивом, коричневі бризки потрапили в ніс, викликаючи неприємне лоскотання.
- Знову, але? - Фагімар одразу ж насторожився, навіть зробив кілька кроків різнобарвною, мармуровою плиткою підлоги.
- Ходять чутки, що міністерство кохання та правди готує інспекцію. Ну а у цього відомства не важливі стосунки з вашим родичем, головою Департаменту охорони трона, Геллером Велимара. Вони розкопають на Вас компромат. - Герлок явно хвилювався, більше турбуючись про власну шкуру. Закони Стелзанату суворі, а антивійська по суті мілітаризована пекла.
- Це дрібниця. Коли справа стосується землян, то сюди ставлять, особливо останнім часом, гіршого губернатора. Чим більше порушень та зловживань владою, тим менша ймовірність усунення. Крадемо ще більше! Даєш понад план - відкат!
Фагірам зупинився, уперся кулаками в жирні боки, зробив театральну паузу, потім ніби громоподібно бабахнув:
- Це наказ!!! Супероргазм!
Намісник планети зареготав як божевільний. Генерал скривився, вуха неприємно різав сміх, який на Землі буває тільки у буйно схиблених. Посміявшись до поросячого вереску, губернатор заспокоївся і заговорив серйозніше.
- Технічно знищення повстанців - справа кількох секунд. Ми, воїни непереможного Пурпурного Сузір'я, просто можемо передавити всіх "комарів", але не зробимо цього. По-перше, ця планета - справжня діра, а війна з партизанами - єдина розвага. По-друге, це можливість усе списати на повстанців, і збитки, і нестачі. Головне, сам процес. Страх перед смертю довго мучить щурів, збуджуючи азарт і увагу тих, хто з ними грає. А люди схожі на нас, що посилює кайф. - Громила-стелзан розвів ширше руки і почав робити пальцями рухи, ніби при роздачі карткової колоди. - Починаємо гру, тож ходимо з трьох тузів. Піки - це негри, бубни - росіяни, черв'яки - ситайці. Хто трефи? Хтось із змішаних рас. Час вибивати козирі! Два тузи краплені, їх вивести з гри справу кількох хвилин.
Фагірам зробив паузу - схожий на яструба літаючий робот подав йому за допомогою лап, що подовжуються, липкими кігтиками склянку з настоянкою отруйно-зеленого дурману, пропиликавши:
- Ваш улюблений Секеке! Хто багато п'є - той весело живе!
Маршала губернатор, тримаючи стаканчик у руках, знову гаркнув, та так що оббризкав собі дурнею асиметричне рило: